Мабуть, ваш автор повинен згоріти від сорому, адже до самої трагічної загибелі принцеси Діани в 1997 році я не знав, як вона виглядає, чим знаменита, з ким її зраджував чоловік, скільки в неї дітей. Тобто, до моменту тієї автокатастрофи я поняття не мав, що пропустив - адже, виявляється, життя принцеси Діани було не менш цікаве, ніж її смерть. І, як тоді здалося, весь світ, крім хіба що вашого покірного слуги, стежив за кожним кроком розлученої принцеси, закохувався в неї, купував газети з її скандальними фотографіями. Ось так, мабуть, було: прокидається зранку людина в будь-якому куточку планети, позіхає, п'є каву і цікавиться біржовими коливаннями, погодою та Діаною Спенсер...
Усвідомлення факту, що британською королівською родиною справді цікавляться всі довкола, крім таких виродків, як я, закріпилося після неодноразового перегляду таких, без перебільшення, блискучих фільмів, як «Королева» Стівена Фріза та «Король говорить» Тома Хупера. Багато раніше англійська королева стала об'єктом замаху терористів у американській комедії «Голий пістолет» - це на неї падав герой Леслі Нільсена, це в неї між ногами він опинявся, і це вона задирала ноги. У романі британця Бена Елтона «Номер один» у кастингу на шоу типу «Х-фактору» бере участь принц Уельський, бКисельов у фільмі мимохідь наголошує: англійські королі давно не правлять, але їхнє слово далі вагоме, з ними рахуються, вони цікаві самі по собі. Тут же проводячи паралель із реаліті-шоу, на яке монархи перетворили своє життя, особливо з появою прямого телевізійного ефіру. Щоправда, при цьому, будучи все ж таки громадянином Російської Федерації, він не може не приділити шматок уваги перетину родоводів принца Вільяма та російських царів. Хоча українці, напевне, пішли б іще далі: знайшовши в англійського принца краплю української крові, негайно б назвали його українцем і на всякого, хто не погоджувався б із цим, направляли стріли праведного гніву від ВО «Свобода».
Так чи інакше, фільм Кисельова, випуски новин, королівське весілля на цілий світ наживо (я особисто хочу пряму трансляцію з королівської спальні!) можуть послужити гарним прикладом відкритості суспільства. Адже це нормально, коли народ цікавиться королями. Проте ще нормальніше, коли королі не перешкоджають цьому. Новоявленим самопроголошеним українським монархам та панам варто було б повчитися гідності, з якою тримається британська королівська родина під цілодобовим щоденним прицілом камер. Адже саме відкритість суспільства унеможливить бажання щось недоговорити, приховати, підтасувати. Не треба напружуватися - ви в прямому ефірі...
Источник: www.telekritika.ua
|
