Наявного в Україні частотного ресурсу, вільного від нерадіомовних служб, вистачить для поступового переходу до цифрового ефірного телерадіомовлення і забезпечення близько 50 каналів мовлення. Про це заявив заступник міністра транспорту та зв'язку - голова Держадміністрації зв'язку Олег Проживальський. Таким чином, у Держадміністрації вважають, що загальнонаціональне телерадіомовне поле буде збільшене у понад 2 рази.
«План цифрового телерадіомовлення, прийнятий Регіональною конференцією радіозв'язку (Женева, 2006), передбачає для України не менше 8 покриттів цифрового телемовлення після 2015 року (рік завершення переходу від аналогового до цифрового формату). На сьогодні є можливість поступового розгортання цифрових телевізійних покриттів по всій території України. Що дає змогу телерадіомовникам дати старт цифровій мережі вже зараз. І таку можливість треба було б використати якнайшвидше. Проте навіть маючи ліцензії на частотний ресурс, телерадіокомпанії досі не розпочали його використання. Досі - це вже близько двох років», - йдеться у повідомленні Держадміністрації зв'язку, яке є відповіддю на звинувачення на адресу Мінтрансзв'язку у навмисному зволіканні та протидії реалізації цифрового мовлення в Україні, а також лобіюванні інтересів операторів мобільного та інтернет-зв'язку. Всі ці звинувачення Олег Проживальський спростовує.
«Жодних положень щодо обмеження кількості покриттів цифрового телерадіомовлення не містить головний «цифровий» документ - Державна програма впровадження цифрового телерадіомовлення (постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 за № 1085). Цей документ визначає, що принаймні 2 частотних покриття цифрового телебачення (а це близько 20 цифрових телеканалів) мають забезпечувати повне, стовідсоткове покриття території України. Рішення ж щодо розвитку інших частотних покриттів повинні прийматись Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, а також знайти відображення у Плані розвитку національного телеінформаційного простору. Жодних рішень або посилань щодо перерозподілу смуг радіочастот радіомовної служби на користь рухомої служби (стільникових мереж) не містить і розроблений Мінтрансзв'язку проект Державної програми ефективного використання радіочастотного ресурсу (розміщений для обговорення на сайті Держзв'язку http://www.stc.gov.ua/), що визначає довгострокову національну стратегію користування радіочастотним ресурсом України та забезпечення сприятливих умов розвитку новітніх радіотехнологій», - зазначено у повідомленні.
Згідно з міжнародною угодою «Женева-2006» Мінтрансзв'язку має забезпечувати рівні умови для діючих радіоелектронних засобів, що працюють згідно з чинним законодавством. Автори повідомлення підтверджують, що частина смуги радіочастот 822-846 МГц, у якій Національною комісією з питань регулювання зв'язку видані ліцензії на розгортання мереж CDMA, внесена до розділу ІІ Плану використання радіочастотного ресурсу України «Перспективні для впровадження радіотехнології». «Пояснюється це тим, що мережі CDMA, які діють у зазначених смугах радіочастот згідно з національним законодавством, є технічно несумісними із цифровим телебаченням. Тому впровадження цифрового телебачення в діапазоні цих радіочастот зможе розпочатися по завершенні терміну дії відповідних ліцензій, що не потребуватиме витрат телерадіомовних компаній на конверсію радіочастотного ресурсу», - роз'яснено у повідомленні. Також його автори припускають, що телерадіомовники не бажають витрачатись на радіочастотний ресурс, який використовується радіонавігаційними службами та операторами CDMA, оскільки його конверсія коштуватиме десятки мільярдів гривень, тим часом як існує можливість використання частот, які не потребують конверсії.
Також у повідомленні Держадміністрація нагадує, що розробка і затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, прийняття рішень про створення та розвиток каналів цифрового ефірного мовлення, телемереж, а також визначення програмного контенту та послуг належить до компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Источник: Телекритика
|
