 Дивіться на Першому Національному у п’ятницю, 26 березня о 12:30 історичний шедевр кінематографа Олександра Довженка "Арсенал".
«Ця картина, як музика чи поезія, засвідчує своє значення повільно,
поступово, дедалі красномовніше щоразу, коли її дивишся.»
Дж. Ш. Гамільтон
 З дня прем’єрного показу кінострічки минув 81 рік. Проте, безсмертний шедевр кіномистецтва відомої історичної постаті режисера Олександра Довженка „Арсенал”, живе й досі на блакитних екранах.
„Арсенал” – це історико-революційна епопея, яка розповідає про дійсність, у якій опинився український народ з часу першої світової війни і до повстання більшовиків заводу „Арсенал” проти Української Народної Республіки в Києві. Людина та її значимість в історії, її трагедії та переживання, перемоги та поразки – головні ознаки творчості Олександра Довженка.
У 1925 році на Одеській кіностудії Лесем Курбасом був поставлений фільм «Арсенальці». Через два роки О. Довженко створив свій фільм на ту ж тему на основі сценарію, наданого ВУФКУ учасником подій М. Патлахом, під заголовком «Січневе повстання у Києві 1918 року» (сценарій пізніше був драматургічно перероблений Довженком).
«Арсенал» є третім повнометражним фільмом Олександра Довженка. Це революційна епопея, кінопоема, в основі сюжету якої лежить трагедія національної поразки і робітниче повстання на київському заводі «Арсенал» проти Центральної Ради та військ УНР в січні 1918 року. Про події Олександр Довженко розповідає з великою достовірністю та щирістю, від чого більшовицький твір не втрачає відчуття щеми автора за втраченим. Юрій Лавриненко у своїй книзі «Розстріляне Відродження» про твір „Арсенал” пише так: «Щоб уможливити собі дальшу працю в кіно, Довженко мусив зробити у другому своєму фільмі «Арсенал» (1929) політичну концесію Москві, змалювавши повстання проти Центральної Ради, яку Довженко сам же і захищав у 1917–1918 роках. Ця концесія, як видно це і з натяку в його «Автобіографії», завдала йому «великого болю». Проте, Довженко показав красномовними експресіоністичними засобами красу і силу української людини, що невмируще стоїть в осередді самої смерті».
«Арсенал» вважають одним з найвидатніших експресіоністських фільмів українського кіно. Серед усіх картин режисера він — найбагатший на кінематографічні знахідки: пряме авторське втручання у події, провокація глядача, психологічні паузи. Такою ж знахідкою була й праця із запрошеними не акторами. Режисер спілкується особисто з кожним, він провокує і робить так, що не актор забуває про камеру, і не грає, а діє. На роль головного героя Тимоша, червоного робітника заводу, Довженко запрошує Семена Свашенка, який грав раніше в «Арсенальцях» Леся Курбаса.
Кінострічка „Арсенал” вийшла на екрани Києва 25 лютого 1929 року, на московські — 26 березня того ж року. Під час Тижня української культури у Москві Довженко заявить, що його перебування у Москві він «сприймає як нагоду перевірити свою мистецьку працю на відповідність діючим методам».
Дивіться на Першому Національному у п’ятницю, 26 березня о 12:30 відому історичну кінострічку Олександра Довженка „Арсенал”.
Источник: Прес-служба Першого Національного
|
